Утворення в системі живлення парових пробок не спостерігалося, так само як і при випробуваннях автомобілів. Витрата картерного масла у двигунів СМД-14 перебував у межах 2,2-2,6% від витрати палива. Середня витрата масла на тракторах, що відробили 1000 год склав 2,5%. Витрата масла у двигунів Д-50 був практично однаковим і склав 1,2%.

Для визначення зміни показників якості картерного Масла залежно від сорту палива відбиралися проби масла через 120 і 240 год роботи. Аналізи масел показали, що щільність, в'язкість, зольність і кількість механічних домішок у маслі для обох видів палива приблизно однакові. У процесі дослідження впливу різних сортів палива на інтенсивність износов визначався також зміст продуктів зношування в пробах масла й у відкладеннях на фільтрах.

Аналізи проб масла підтвердили, що інтенсивність зношування всіх дизелів у період випробувань була приблизно однакової для обох видів палива. Для перевірки впливу палива ШФС Л на розрідження масла паливом, просочившимся в картер насоса високого тиску, визначалася зміна в'язкості масла, для чого відбиралися проби в дизелів СМД-14 через 480 год роботи й у Д-50 через 240 ч.

В'язкість масел у картері насоса у всіх дизелів у процесі експлуатації знижувалася. Половина всіх проб масла мала в'язкість до 3 сст. Отримані дані підтвердили, що в'язкість масла в паливних насосах дизелів СМД-14 і Д-50 із часу його роботи однаково розріджується як на досвідченому паливі, так і на стандартному. Днище поршнів двигунів СМД-14 і Д-50 на 65-90% минулому покриті відкладеннями, інші поверхні - нагарами середньої твердості й твердим.