При цьому виявилося, що тиск наприкінці стиску знизилося на 5,5-6,0 кгс/див2 при 1400 про/хв і на 3,8-4,4 кгс/див2 при 2100 про/хв. Зниження температури повітря в зазначених межах супроводжувалося збільшенням періоду затримки запалення (при 1400 про/хв). Період затримки запалення зі збільшенням навантаження скорочується внаслідок підвищення температурного стану газового середовища й самої камери згоряння.

По цій же причині при 2100 про/хв затримка запалення зросла незначно. Максимальна швидкість наростання тиску підвищився для всіх палив на обох швидкісних режимах: при 1400 про/хв у середньому на -25% і при 2100 про/хв на -20%. За абсолютним значенням максимальна величина при оптимальних кутах випередження упорскування й холодному засмоктуваному повітрі досягає: на паливі за ДСТ 305-62 - 10 /град, на паливі ШФС Л - близько 12 /град і на бензині - не менш 17 /град.

Досвіди показали, що зменшення оптимального кута випередження упорскування на 1-2° повороту колінчатого вала супроводжується зниженням швидкості наростання тиску до 10 /град без відчутного погіршення паливної економічності, зниження середнього індикаторного тиску й підвищення дымности газів, що відробили. При роботі на паливі ШФС Л індикаторні діаграми незначно відрізняються від таких, отриманих на стандартному паливі.

При використанні бензину А-72 спостерігається істотне розходження між ними. Ступеня підвищення тиску як при усмоктуванні холодного повітря, так і підігрітого вийшли для стандартного палива й ШФС Л близькими й відповідно рівними для підігрітого 1,97 і 1,96. При роботі на бензині ступінь підвищення тиску для холодного повітря зросла до 2,5; у випадку підігрітого повітря з 3-5 до 20-25° С До знижується до 2,13.

Дослідження підтвердили, що паливо ШФС Л забезпечує практично однакові показники в порівнянні зі стандартним по економічності й температурам газів, що відробили, при трохи меншої їх дымности й однакових максимальних тисках циклу. Слід також зазначити, що застосування палива ШФС Л не викликає необхідності зміни базової камери згоряння й основних параметрів паливної апаратури